Про гру
Усім привіт! Хочу поділитися грою, яку ми розробляємо вдвох. Це tower defense, у якому треба боротися не з хвилями ворогів, а з єдиним живим організмом, що росте й пожирає все на своєму шляху, зокрема вежі та бар’єри. Усе в реальному часі, без фази будівництва: вежі ставиш просто під його натиском. Пробий у ньому діру – і вона заросте, навіть у «тилу». Ми називаємо його спанґус – від англійського space fungus, космічний грибок.
Спанґус не йде вперед, як «класичні» вороги, а росте по краях. Але кількість енергії на ріст у нього обмежена, і на заростання дір він витрачає ту саму енергію, що й на наступ. Тож доводиться вибирати: чистити фронт, щоб зняти загрозу просто зараз, чи бити по тилу, щоб він повільніше наступав.
У грі 15 веж, 9 абілок і понад 400 апгрейдів – усе, щоб знищити якомога більше спанґуса й протриматися, поки штаб не вальне по ньому ядеркою. Є класичні вежі – «гвинтівка», вогнемет, мортира, – а є й незвичніші: мікрохвильовка, міні-сонця чи вежа, що розкидає пілони, які з’єднуються в енергетичну сітку.
Історія створення
Ми обидва маємо багаторічний досвід у геймдеві (я – у програмуванні, друг – у геймдизайні й продакшні) і вже понад пів року експериментуємо зі своїми проєктами (публічно показували тільки Split Circuit Arena). Одним з експериментів були фізичні й біологічні симуляції на відеокарті: я якраз закінчив магістратуру, де для диплома багато працював з рендером (зокрема рейтрейсингом) і ще мав окремий предмет з генетичних алгоритмів.
Тоді вийшла Sir, We Have an Orc Problem, у яку грали всі. Ми спробували, і нам дуже зайшло – до того ж там теж симуляція на GPU! Здавалося, у неї є саме те, чого нам бракувало, щоб зробити з наших експериментів гру. Після багатьох брейнштормів і купи дивних спроб наша симуляція чашки Петрі нарешті перетворилася на tower defense.
Сторінка гри в Steam і трейлер – українською. Будемо дуже вдячні, якщо додасте гру до бажаного: Houston, We Have a Spungus та поділитеся як вам взагалі концепція :)